Головне управління ДПС в Одеській області - Новини
Нагадуємо граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік
Головне управління ДПС у Одеській області нагадує, граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік:
- До 01 серпня 2025 року – для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
- Протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи – для фізичних осіб – підприємців та для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).
Важливо! Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 Кодексу).
Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків оприлюднена на офіційному вебпорталі Головного управління ДПС в Одеській області у рубриці «Рахунки для сплати платежів» (https://od.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv ).
Яку обов’язкову інформацію повинен містити QR-код у фіскальному касовому чеку?
Головне управління ДПС в Одеській області звертає увагу, що одним з реквізитів у фіскальному чеку є QR-код.
QR-код має містити в собі таку обов’язкову інформацію:
код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку;
дату та час здійснення розрахункових операцій;
фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека в межах зміни;
суму розрахункової операції;
фіскальний номер РРО/ПРРО, на якому він сформований.
З якою метою під час проведення фактичних перевірок СГ повинні надавати контролюючому органу копії фіскальних чеків в паперовому або електронному вигляді та якими нормативно-правовими актами це передбачено?
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено в Законі України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) та інших нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.
Відповідно до пп. 1, 2, 9, 10 та 11 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених у Законі № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону № 265);
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі «Інтернет», при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (п. 2 ст. 3 Закону № 265);
щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону № 265);
створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:
на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) – протягом трьох років;
на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн відповідно до Закону № 265 – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу (п. 10 ст. 3 Закону № 265);
проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями (п. 11 ст. 3 Закону № 265).
Згідно з ст. 2 Закону № 265 контрольна стрічка – це:
а) копії розрахункових документів, послідовно сформованих РРО, що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі;
б) електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек хешу попереднього розрахункового документа або фіскального звітного чека та зберігаються в електронній формі ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій із торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів дротовими або бездротовими каналами зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.
Суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО, повинні передавати до контролюючих органів дротовими або бездротовими каналами зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.
Відповідно до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій із приймання готівки для її переказу надалі, зобов’язані:
застосовувати РРО, включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням порядку їх застосування;
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених у Законі № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
подавати до контролюючих органів інформацію, визначену в п. 7 ст. 3 Закону № 265, згідно з порядком передачі інформації від РРО та ПРРО до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, встановленим у п. 7 ст. 3 Закону № 265;
створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання на РРО (крім автоматів із продажу товарів (послуг)) протягом трьох років;
виконувати інші обов’язки, визначені в ст. 3 Закону № 265.
Крім того, відповідно до пп. 1 та 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами та доповненнями затверджено Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних і Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України, відповідно до яких пакети даних РРО, що підлягають передачі до системи обліку даних РРО (далі – СОД РРО) у такому вигляді, у якому ці дані сформовано РРО, перед передачею до зазначеної СОД РРО захищаються від підміни та модифікації.
Окремо слід зазначити, що згідно з п.п. 14.1.278 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) СОД РРО – інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Отже, посадові (службові) особи ДПС під час проведення фактичних перевірок пропонують платникам податків надати контрольні стрічки в паперовому або електронному вигляді.
Загальна мета надання копій фіскальних чеків, що використовуються для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів, зібраних Системою зберігання і збору даних РРО та внесених до бази даних СОД РРО, полягає в тому, що копії фіскальних чеків зобов’язані відповідати касовим чекам, які містяться на контрольній стрічці в електронній формі в пам’яті РРО або в пам’яті модема.
Хто є платником орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності якщо земельна ділянка надана ФО – засновнику фермерського господарства за договором оренди...
Хто є платником орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності якщо земельна ділянка надана ФО – засновнику фермерського господарства за договором оренди, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства?
Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Підпунктом 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Об’єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, згідно з п.п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 ПКУ об’єкти оподаткування орендною платою – земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).
Статтею 13 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Отже, оскільки платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що уклала договір оренди на земельну ділянку державної або комунальної власності, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує орендну плату за вказану земельну ділянку.
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю)), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми у відповідності до абзацу першого п. 286.5 ст. 286 ПКУ.
Хто має право на податкову знижку та як її отримати?
Головне управління ДПС в Одеській області нагадує громадянам про можливість скористатися податковою знижкою. Це право передбачено для платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), які протягом року здійснювали витрати, що підлягають компенсації з бюджету.
З 1 січня по 31 грудня 2025 року можна подавати документи на отримання податкової знижки за витратами 2024 року.
Хто має право на податкову знижку?
Податкову знижку, згідно зі статтею 166 Податкового кодексу України, можуть отримати фізичні особи – громадяни України, які:
- отримують доходи у вигляді заробітної плати, з яких утримано ПДФО;
- у звітному році фактично понесли певні витрати, визначені Податковим кодексом України.
До витрат, які включаються до податкової знижки, належать:
Оплата навчання – за себе або членів сім’ї першого ступеня споріднення або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, якщо кошти сплачені українським закладам освіти.
Пожертвування та благодійні внески – у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, але не більше ніж 4 % від загального доходу.
Оплата за користування іпотечним житловим кредитом – частина суми процентів за користування кредитом.
Страхові платежі та пенсійні внески – за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом.
Витрати на допоміжні репродуктивні технології – оплата допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.
Оплата державних послуг – вартість державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита.
Витрати на будівництво (придбання) доступного житла – суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла.
Витрати на оренду житла – для внутрішньо переміщених осіб (за певних умов).
Витрати на придбання акцій підприємства Дія Сіті – витрати на придбання акцій, емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті.
Як отримати податкову знижку?
Для отримання податкової знижки платник податків подає декларацію про майновий стан та доходи до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку. До декларації додаються підтверджувальні документи (копії квитанції, чеків, платіжних доручень, копії договорів про надання послуг, документи про ступінь споріднення тощо), а також паспорт та ідентифікаційний код.
Податкова декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) через Електронний кабінет платника.
