ВІДМІННОСТІ МІЖ ТРУДОВИМИ ДОГОВОРАМИ ТА ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИМИ ДОГОВОРАМИ.
Відповідно до ч.1 статті 21 КЗпП трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Цивільно-правовий договір – це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.
Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності.
За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Зазвичай трудовий договір укладають у тих випадках, коли роботодавцеві необхідно, щоб виконувалася робота за певною посадою, спеціальністю. Причому, як правило, ця робота йому потрібна постійно.
А ЦПД на виконання робіт (надання послуг) найчастіше укладають, коли такі роботи або послуги носять разовий характер. Наприклад, необхідно відремонтувати обладнання, що вийшло з ладу, і для цих цілей підприємство уклало ЦПД з підприємцем, який займається таким ремонтом. Тобто в цьому випадку підприємству потрібний не сам процес роботи (щодня, у визначені години), а її результат – працююче обладнання. І яким чином підприємець цього досягне (працюватиме вдень або вночі; самостійно або залучаючи до процесу своїх найманих працівників, а можливо, і субпідрядників) для підприємства не важливо.
З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір – це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов’язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Тобто, предметом цивільно-правових угод є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.
Роботодавці при наданні трудовому договору форми цивільно-правового договору шляхом його укладення, перешкоджають реалізації працівниками права на працю, гарантованого Конституцією та Кодексом законів про працю України.
Також знову хочемо завважити, що для фізособи, яка не має статусу підприємця і регулярно виконує роботи за ЦПД, є ризик визнання такої діяльності підприємницькою і застосування адмінвідповідальності на підставі ст. 164 КУпАП. За ведення господарської діяльності без державної реєстрації ця стаття КУпАП передбачає штраф у розмірі від 1 000 до 2 000 НМДГ (від 17 000 до 34 000 грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини, грошей, отриманих у результаті неправомірних дій. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах від 2 000 до 5 000 НМДГ (від 34 000 до 85 000 грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Майданник Л.М.
головний спеціаліст - інспектор праці Любашівської селищної ради
