День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, за суверенітет і територіальну цілісність України.
Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього.
З метою гідного вшанування пам'яті загиблих українських військовослужбовців і учасників добровольчих формувань Президентом України Володимиром Зеленським підписаний указ про заснування Дня пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, за суверенітет і територіальну цілісність України, і святкування його щорічно 29 серпня.
Про це голова держави оголосив під час урочистостей із нагоди святкування Дня Незалежності України.
Як відомо, 29 серпня 2014 року розпочався вихід українських військових з оточення під Іловайськом на Донбасі. Регулярні частини збройних сил Росії, що вторглися до України, обстріляли коридор, яким, за домовленістю, мали виходити українські бійці. За офіційними даними, тоді загинули 366 українських військових і правоохоронців, 429 були поранені, 128 потрапили в полон, 158 вважаються зниклими безвісти.
Сьогодні 29 серпня, українці вперше офіційно відзначатимуть День пам’яті загиблих захисників України. Волонтери, пошуківці та бійці вчора були зайняті дуже символічною справою – заготівлею соняхів. Саме соняхи стали символом пам’яті загиблих українських бійців на Донбасі.
Соняхи скорботи
Зібрані соняхи повезуть під стіни Михайлівського Золотоверхого собору, де знаходиться стіна пам’яті.
29 серпня - цю дату було обрано, оскільки 29 серпня 2014 року – день, коли на Сході України загинула найбільша кількість українських військових
До того ж, у цей час саме поспіли соняхи, але збирати їх було складно, адже в серпні 2014 року в цих соняхах, зокрема, тривали бої й залишалися загиблі українські захисники. Тому сонях – символ скорботи за загиблими на Донбасі українськими воїнами.
Серед тих хто віддав своє життя за незалежність України є і наш односельчанин, випускник нашої школи – Друзь Олександр, батьки якого присутні сьогодні разом з нами.
Олександр Друзь був призваний на службу в армію наприкінці 2013 року й відразу підписав контракт. Зарахували у військовій частині, відразу гранатометником, але невдовзі перекваліфікувався на водія-механіка танка. Доречі, за плечима у нього було навчання у філіалі Любашівського професійно-технічного училища, тож опанувати нову спеціальність для здібного юнака не було проблемою.
За своє коротке життя він не встиг багато зробити, тільки виконав свій громадянський обов’язок – захищав Батьківщину й загинув як герой.
Під звуки військових салютів, 23 серпня, жителі селища Любашівка поховали свого односельчанина. 17 квітня батьки отримали від командування подяку за гарне виховання сина – патріота, який затримав порушника кордону. Юнак збирався наступного дня вирушати у військову частину (якраз проводилась ротація сил), а звідти – у короткотермінову відпустку додому. З самого дитинства хлопець мріяв про службу в армії. Після закінчення філіалу профтехучилища де набув спеціальності електрика механіка, працював у фермерському господарстві «Основа-2». У військкоматі, звідки отримав повістку, повідомили, що його призвуть навесні 2014 року. Олександр уже розрахувався з роботи, налаштувався на службу, відступати не хотів і підписав контракт. Спочатку потрапив у групу снайперів, але потім відмовився й подався у танкісти. Рідні розповіли що він не міг зобідити навіть собаку, а тут треба було стріляти в людей.
Юнак прожив коротке але яскраве життя.
Провести в останню путь захисника Вітчизни прийшли тисячі людей. Багатолюдна процесія розтягнулась на декілька вулиць. В траурній церемонії взяли участь керівники району, працівники установ, підприємств та організацій району, депутати всіх рівнів, жителі селища, молодь, духовенство, військові.
Бійця провели в останню путь з прапором України та під залпи стрілкової зброї.
Вічна пам'ять герою, який завжди залишиться в наших серцях.
17 жовтня 2014-го року в Любашівській ЗОШ відкрито меморіальну дошку герою захиснику Олександру Друзю.
Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.
Загиблі хлопці віддали свої життя за всіх нас. Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди!
