A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Любашівська громада
Одеська область, Подільський район

Оголошення про громадське обговорення

Дата: 11.06.2021 13:09
Кількість переглядів: 193

Шановні жителі Любашівської селищної територіальної громади!

З 14 ЧЕРВНЯ, протягом МІСЯЧНОГО терміну, розпочинається громадське обговорення щодо перейменування 26 вулиць/провулків населених пунктів Любашівської селищної територіальної громади на виконання Закону України № 317-VIII від 09 квітня 2015 року «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та оновлених рекомендацій Українського інституту національної пам'яті:

В смт Любашівка: Воїнів-інтернаціоналістів, Гайдара, Горького, Дімітрова, Жукова, Папаніна, Терешкової, Чапаєва, Чичеріна, Белінського, Фадєєва, Тельмана, Свердлова, Баумана, Коцюбинського;

В селі Новоселівка Новоселівського старостинського округу: Галана, Пархоменка, Воїнів-інтернаціоналістів;

В селі Боборик Другий Бобрицького старостинського округу: Островського, Чапаєва;

В селі Пилипівка Агафіївського старостинського округу: Жукова;

В селі Боково Боківського старостинського округу: Терешкової, Колгоспна;

В селі Троїцьке Троїцького старостинського округу: Воїнів-інтернаціоналістів;

В селі В.Василівка Маловасилівського старостинського округу: Воїнів-інтернаціоналістів.

Пропозиції по новим назвам вулиць/провулків надавати за електронною адресою
luba.rada@ukr.net або письмово до відділу загальної та організаційної роботи Любашівської селищної ради 

В смт Любашівка - 16

Існуюча назва вулиці/провулка

Обґрунтування необхідності зміни назви

Воїнів-інтернаціоналістів

Назва пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні (з діяльністю т. зв. більшовицьких «червоноармійських інтербригад», до особового складу яких входили китайці, угорці, чехи, німці, латиші та інші іноземці), діяльністю комуністичної партії та агресивною зовнішньою політикою СРСР (у складі т. зв. Інтернаціональних бригад у ході Громадянської війни в Іспанії 1936–1939 рр. на боці республіканського уряду з боку СРСР брали участь підрозділи Червоної армії та кадрові офіцери, які мали підроблені документи та офіційно називалися «добровольцями». Офіційним приводом для вторгнення радянських військ до Угорщини 1956 року, Чехословаччини 1968 року, до Афганістану 1979 р. було саме «надання інтернаціональної допомоги» та виконання «інтернаціонального обов’язку»).

Гайдара

Гайдар Аркадій Петрович. Діяч комуністичної партії, член ЧК.

Горького

Вулиця названа на честь Максима Горького (Олексій Максимович Пєшков) Російський письменник, драматург, публіцист, громадський діяч кінця ХІХ – першої половини ХХ ст., ?буревісник революції?. У 1934 р. очолив Спілку письменників СРСР, створену за його ініціативою.

Дімітрова

Димитров Георгій. Генеральний секретар Комінтерну у 1935-1943 роках.

Жукова

Жуков Георгій Костянтинович. Радянський воєначальник, маршал; Міністр оборони СРСР (1955-1957), член президії ЦК КПРС (1957), відзначився чисельними наказами про розстріли червоноармійців та мародерством на окупованих територіях Німеччини. Учасник придушення Угорської революції 1956.

Папаніна

Папанін Іван Дмитрович. У 1920–1921 рр.комендант та слідчий Кримської ЧК, брав участь у репресіях організованих більшовиками на півострові, у 1921 військовий комендант Українського ЦВК у Харкові, у 1921–1922 секретар Реввійськради Чорноморського флоту.

Терешкової

Терешкова Валентина Володимирівна. Льотчик-космонавт (1963 р.), генерал-майор. Депутат Верховної Ради СРСР у 1966-1989 рр. Депутат Державної думи РФ VI скликання від «Єдиної Росії», заступник голови Комітету Державної думи з міжнародних справ. Член Вищої ради «Єдиної Росії». Брала участь у подіях окупації Криму РФ у 2014 р.

Чапаєва

Чапаєв Василь Іванович. Радянський військовий діяч, командир 25-ї стрілецької дивізії Червоної армії, учасник встановлення радянської влади в Росії.

Чичеріна

Чичерін Георгій Васильович. Радянський державний діяч та дипломат, у 1918-1930 рр.нарком закордонних справ РСФРР і СРСР, член ЦВК СРСР, член ЦК ВКП(б).

Белінського/Белінського

Белінський Владислав Ворфоломійович (Вацлав Чеслав). Учасник Січневого заколоту проти УНР 1918 р.

Фадєєва

Фадєєв Олександр Олександрович. Учасник встанговлення радянської влади в Сибіру і на Далекому Сході, брав участь у придушенні Кронштадського повстання 1921 р. Голова Союзу письменників СРСР, учасник кампанії "боротьби з космополітизмом" у 1949 р.

Тельмана

Тельман Ернст Діяч комуністичної партії Німеччини. Делегат 3 конгресу Комінтерну.

Свердлова

Свердлов Яків Михайлович. Радянський політичний і державний діяч, член ЦК РСДРП(б), РКП(б). Голова ВЦВК, один з ініціаторів розгону Установчих зборів, розкозачування та розстрілу імператорської родини.

Баумана

Бауман Микола Ернестович. Російський революціонер,  більшовик, керівник Московської організації більшовицького крила РСДРП та Північного бюро РСДРП(б) (1903), організатор підпільної більшовицької типографії.

Коцюбинського

Коцюбинський Юрій Михайлович. Головнокомандувач радянськими військами під час війни з УНР у 1918 р. Член ЦК КП(б)У.

 

В селі Новоселівка Новоселівського старостинського округу - 3

Існуюча назва вулиці/провулка

Обґрунтування необхідності зміни назви

Галана

Галан Ярослав Олександрович. Письменник, журналіст, громадський і політичний діяч, член Комуністичної Партії Західної України (з 1924 р.), учасник встановлення радянської влади в Західній Україні  (1939-1940); автор пропагандистських фальсифікаторських публікацій, у яких піддавав цькуванню УГКЦ, український визвольний рух, звеличував сталінський режим.

Пархоменка

Пархоменко Олександр Якович Радянський військовий діяч, червоний командир. У 1919 році начальник більшовицького гарнізону Харкова, учасник встановлення радянської влади в Україні.

Воїнів-інтернаціоналістів

Назва пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні (з діяльністю т. зв. більшовицьких «червоноармійських інтербригад», до особового складу яких входили китайці, угорці, чехи, німці, латиші та інші іноземці), діяльністю комуністичної партії та агресивною зовнішньою політикою СРСР (у складі т. зв. Інтернаціональних бригад у ході Громадянської війни в Іспанії 1936–1939 рр. на боці республіканського уряду з боку СРСР брали участь підрозділи Червоної армії та кадрові офіцери, які мали підроблені документи та офіційно називалися «добровольцями». Офіційним приводом для вторгнення радянських військ до Угорщини 1956 року, Чехословаччини 1968 року, до Афганістану 1979 р. було саме «надання інтернаціональної допомоги» та виконання «інтернаціонального обов’язку»).

 

 В селі Боборик Другий Бобрицького старостинського округу - 2

Існуюча назва вулиці/провулка

Обґрунтування необхідності зміни назви

Островського

Островський Микола Олексійович. Радянський військовий та партійний діяч, письменник; учасник встановлення радянської влади в Україні та боротьби з повстанським рухом, служив у бригаді І. Котовського,1-й кінній армії та Частинах особливого призначення Чевоної армії (ЧОН), співробітник  Ізяславської ЧК (19191-1921), секретар райкому комсомолу в Берездові та Ізяславі, секретар окружкому комсомолу в Шепетівці (1924); бригадний комісар Політуправління Червоної армії (1936).

Чапаєва

Чапаєв Василь Іванович. Радянський військовий діяч, командир 25-ї стрілецької дивізії Червоної армії, учасник встановлення радянської влади в Росії.

 

 В селі Пилипівка Агафіївського старостинського округу - 1

Існуюча назва вулиці/провулка

Обґрунтування необхідності зміни назви

Жукова (провулок Тихий)

Жуков Георгій Костянтинович. Радянський воєначальник, маршал; Міністр оборони СРСР (1955-1957), член президії ЦК КПРС (1957), відзначився чисельними наказами про розстріли червоноармійців та мародерством на окупованих територіях Німеччини. Учасник придушення Угорської революції 1956.

 

 В селі Боково Боківського старостинського округу - 2

Існуюча назва вулиці/провулка

Обґрунтування необхідності зміни назви

Терешкової/Терешкової

Терешкова Валентина Володимирівна. Льотчик-космонавт (1963 р.), генерал-майор. Депутат Верховної Ради СРСР у 1966-1989 рр. Депутат Державної думи РФ VI скликання від «Єдиної Росії», заступник голови Комітету Державної думи з міжнародних справ. Член Вищої ради «Єдиної Росії». Брала участь у подіях окупації Криму РФ у 2014 р.

Колгопна

на честь колгоспів - сільськогосподарських підприємств на території колишнього СРСР, повністю підконтрольних компартійній владі, символу рабської експлуатації селян і Голодомору 1932–1933 рр.

 

   В селі Троїцьке Троїцького старостинського округу - 1

Існуюча назва вулиці/провулка

Обґрунтування необхідності зміни назви

Воїнів-інтернаціоналістів

Назва пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні (з діяльністю т. зв. більшовицьких «червоноармійських інтербригад», до особового складу яких входили китайці, угорці, чехи, німці, латиші та інші іноземці), діяльністю комуністичної партії та агресивною зовнішньою політикою СРСР (у складі т. зв. Інтернаціональних бригад у ході Громадянської війни в Іспанії 1936–1939 рр. на боці республіканського уряду з боку СРСР брали участь підрозділи Червоної армії та кадрові офіцери, які мали підроблені документи та офіційно називалися «добровольцями». Офіційним приводом для вторгнення радянських військ до Угорщини 1956 року, Чехословаччини 1968 року, до Афганістану 1979 р. було саме «надання інтернаціональної допомоги» та виконання «інтернаціонального обов’язку»).

                                      

 В селі В.Василівка Маловасилівського старостинського округу - 1

Існуюча назва вулиці/провулка

Обґрунтування необхідності зміни назви

Воїнів-інтернаціоналістів

Назва пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні (з діяльністю т. зв. більшовицьких «червоноармійських інтербригад», до особового складу яких входили китайці, угорці, чехи, німці, латиші та інші іноземці), діяльністю комуністичної партії та агресивною зовнішньою політикою СРСР (у складі т. зв. Інтернаціональних бригад у ході Громадянської війни в Іспанії 1936–1939 рр. на боці республіканського уряду з боку СРСР брали участь підрозділи Червоної армії та кадрові офіцери, які мали підроблені документи та офіційно називалися «добровольцями». Офіційним приводом для вторгнення радянських військ до Угорщини 1956 року, Чехословаччини 1968 року, до Афганістану 1979 р. було саме «надання інтернаціональної допомоги» та виконання «інтернаціонального обов’язку»).

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь