Лікар епідеміолог Подільського РВП ДУ «Одеський ОЦКПХ МОЗ» Надія Шевченко інформує щодо ситуації зі сказом тварин у Подільському районі, зокрема на території Любашівської громади.
Лікар епідеміолог Подільського РВП ДУ «Одеський ОЦКПХ МОЗ» Надія Шевченко інформує щодо ситуації зі сказом тварин у Подільському районі, зокрема на території Любашівської громади.
ОБЕРЕЖНО СКАЗ!
Протягом 2023 року на території Подільського району зареєстровано 35 випадків захворювань на сказ серед диких та свійських тварин, а саме: 1-лисиця, 1-куниця, 8-сільськогосподарські тварини, 12-собак, один із них безпритульний,13 котів три з них безпритульні.
Всьго по Подільському району станом на 18.10. 23 р., з приводу покусів та ослюнень дикими і свійськими тваринами звернулося 416 осіб, із них 178 особам було призначено антирабічне лікування.
Протягом останніх двох тижнів зареэстровано два підтверджених випадки захворювання на сказ серед тварин на території Зеленогірської та Любашівської територіальних громад.
По Зеленогірській громаді с. Солтанівка захворів бичок, який утримувався на випасі за межами села (2км.), з ним мали контакт 4 особи.
По Любашівскій громаді с.Шайтанівка домашній кіт, що наніс покуси також 4 особам. Всім 8 постраждалим призначено антирабічне лікування.
Тож ,що необхідно знати про сказ!
Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи. У разі зволікання з наданням квалфікованої медичної допомоги смерть неминуча.
Причини сказу і шляхи передавання інфекції
Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через:
- укус;
- подряпину та мікроушкодження шкіри;
- потрапляння зараженої слини на пошкоджену шкіру та слизові оболонки.
У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки — з-поміж свійської фауни, а в дикій природі — лисиці та вовки.
Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі.
Доведена можливість аерогенно-контактного зараження (у лабораторних умовах, під час відвідування печер, заселених кажанами), коли вірус пасивно потрапляє через кон’юнктиви, слизових ротоглотки.
Якщо Вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Зволікання може коштувати життя!
Симптоми сказу
У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1–3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року, залежно від низки факторів:
- місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом);
- кількості й активності вірусу, що потрапив у рану;
- віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).
Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.
Є дві форми цього захворювання: активний і паралітичний сказ.
Для людей з активним сказом характерні гіперактивність, гідрофобія (боязнь води) та інколи аерофобія (боязнь протягів або свіжого повітря). Смерть настає за кілька днів у результаті кардіореспіраторної зупинки.
На паралітичний сказ припадає близько 30% усіх випадків захворювання у людей. Ця форма сказу триває довше за попередню із легшим перебігом. М’язи поступово паралізуються, починаючи з місця укусу чи подряпини. Повільно розвивається кома, і настає смерть.
Симптоми сказу у тварин залежать від стадії захворювання.
Початкова стадія (триває до п’яти днів):
- наявні сліди від укусів;
- гризуть місце укусу;
- ласкаві, примхливі, насторожені одночасно;
- слабкий апетит;
- їдять неїстівне;
- слинотеча;
- блювота.
Збуджена стадія (2–3 дні):
- агресивні;
- збуджені;
- нападають;
- намагаються утекти;
- гризуть землю;
- їдять неїстівне;
- конвульсії;
- блювота;
- параліч;
- косоокість.
Паралітична стадія (2–4 дні):
- виснаження;
- повний параліч;
- смерть.
Лікування сказу
У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути шість: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й, 30-й і 90-й дні.
Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.
Вона ефективна у разі початку курсу не пізніше 10-го дня з моменту укусу чи обслинення. Утім, курс імунізації призначають навіть через кілька місяців після контакту із хворою або ж підозрілою на сказ твариною. Антитіла у людини з’являються тільки на 12–14-й день, а максимальні їхні рівні досягаються лише через 30–40 днів. Імунітет стає дієвим приблизно через два тижні після закінчення курсу вакцинації та залишається таким упродовж року.
Профілактика сказу
Для профілактики сказу необхідно:
- регулярно вакцинувати свійських тварин;
- уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами.
Стережіться безпритульних, а тим більше диких тварин, які не бояться самі до вас підійти.
Сказу можна повністю уникнути, якщо після укусу людина отримає необхідну медичну допомогу. Курс антирабічних щеплень призначають у разі ймовірного або наявного інфікування людини, після визначення приналежності випадків укусів до певних категорій контакту згідно з рекомендаціями ВООЗ.
Самовільно припиняти лікування чи порушувати режим поведінки під час нього неприпустимо!
Перша медична допомога після укусу
Якщо вас укусила тварина негайно зверніться до лікаря!
Коли лікар недоступний, ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хв. мильною водою, мийними засобами, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус. Після цього неодмінно зверніться по медичну допомогу.
Обов’язковому щепленню підлягають люди:
- яких покусали скажені чи підозрілі на сказ тварини безпосередньо або через одяг навіть за найменших ушкоджень шкіри;
- покусані будь-якими дикими тваринами (навіть без підозри на сказ);
- подряпані підозрілими на сказ тваринами або в разі забризкування подряпин слиною таких тварин, потрапляння її на слизові оболонки;
- які зазнали будь-якого мікроушкодження шкіри під час роботи з хворими на сказ тваринами, патологічним матеріалом або транспортування трупів тварин для дослідження.
Курс профілактичної імунізації призначають людям, які професійно пов’язані з ризиком зараження сказом.
Сьогодні сказ реєструють у 150 державах і територіях світу, на всіх континентах, окрім Антарктиди.
Щороку від цього захворювання в світі гине понад 55 000 людей і більше 1 млн тварин; 95% випадків смерті від сказу фіксують в Африці та Азії.
Будьте здорові ! Бережіть себе, своїх рідних і близьких!
