18 березня 2024 року Любашівська громада в останню дорогу провела свого земляка, жителя села Бобрик Другий ШЛАПАКА Руслана Ігоровича
18 березня 2024 року Любашівська громада в останню дорогу провела свого земляка, жителя села Бобрик Другий ШЛАПАКА Руслана Ігоровича, який загинув під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності України 11 березня 2024 року в районі населеного пункту Білогорівка, Сєвєродонецького району Луганської області.
Загинув, бувши вірним військовій присязі, з честю і до кінця виконавши свій службовий обов’язок, віддавши за мир в Україні найцінніше - власне життя.
Йому було лише 22 роки.
З портрета із чорною стрічкою присутнім усміхався молодий чоловік, який хотів жити у вільній країні. Руслан будував плани на майбутнє, радів кожній миті життя, мріяв, кохав, планував одружитися зі своєю дівчиною після Перемоги, але не судилося, ворог обірвав всі плани юнака.
Руслан прожив коротке, але свідоме життя справжнього чоловіка та патріота. Він не встиг здійснити всіх своїх мрій, але й не лишився осторонь, коли в країні біда.
Ненависна війна загубила ще одне молоде життя, забрала в матері її єдиного сина, її єдину надію, її єдину втіху.
Проводжали Руслана сотні людей. Біля рідної школи в селі Бобрик Другий, де ще недавно навчався, рідні, друзі, односельчани, однокласники, вчителі, товариші по службі прийшли віддати шану Герою. Море квітів і сльози в очах в усіх присутніх, бо так не повинно бути, не повинні гинути ті, хто тільки почав жити.
З військовими почестями молодого Воїна провели в останню земну дорогу та поховали на кладовищі в селі Ясеново Другому. За його душу піднеслася спільна молитва, на його честь прозвучав Державний Гімн, Державний Прапор України, яким було вкрито труну урочисто був переданий матері загиблого.
Пам’ять про Руслана назавжди залишиться в наших серцях. Щиро співчуваємо рідним та близьким Героя, який віддав своє життя за Україну.
Вічна пам’ять Герою!
Слава Україні!
