Чому небезпечно відмовлятися від вакцинації?
Чому небезпечно відмовлятися від вакцинації?
Сьогодні люди перестали боятися інфекцій, проти яких було винайдено вакцини. Дехто навіть дозволяє собі відмовитися від щеплень під впливом дезінформації та ворожих маніпуляцій.
Хоч ми й не бачимо дії вакцин, вони бережуть наше здоров’я. Відмова від них – це загроза не лише для вас, але й для людей довкола. Вакцинація – це ключовий інструмент для запобігання епідеміям, ускладненням і смертям від захворювань, яких можна уникнути завдяки щепленням.
Тезу про дієвість і важливість вакцинації підтверджує історія людства. Поки у 1963 році не розробили вакцину проти кору, епідемії цієї хвороби виникали кожні 2-3 роки. Понад 2,6 млн людей помирали від кору кожен рік. Або поліомієліт – ця хвороба може викликати параліч всього за кілька годин. Вона забирає життя близько 5-10% паралізованих. На початку 1950-х років поліомієліт спричиняв понад 15 000 випадків паралічу щороку. Після появи вакцини кількість випадків різко скоротилася. З 1979 року у США не зафіксовано жодного випадку поліомієліту, а в усьому світі ця хвороба майже повністю викорінена. Пандемії грипу були звичним явищем до поширення вакцини в 1945 році. Наприклад, так звана «іспанка» забрала понад 20 млн життів у 1918-1919 роках. Поява вакцини докорінно ссе змінила. У 2018-2019 роках вона запобігла близько 4,4 млн випадкам захворювань на грип, мільйонам звернення до лікарів і десятками тисяч госпіталізацій.
Відмова від щеплення руйнує колективний імунітет
Масова відмова від вакцинації – це передвісник того, що хвороби можуть почати поширюватися знову. Це ставить під загрозу всіх: не лише невакцинованих, а й тих, хто не може отримати щеплення через постійні чи тимчасові медичні протипоказання.
Тому колективний імунітет – це захист усіх. Особливо це стосується вразливих верств населення:
Дітей;
Літніх людей;
Людей з хронічними захворюваннями.
Колективний імунітет продемонстрував свою силу під час глобальної кампанії з ліквідації натуральної віспи, яка у 1940-1960-х роках, до початку кампанії, забирала близько 2 мільйонів життів щороку. Завдяки масовій вакцинації, останній випадок віспи був зафіксований у 1977 році, а в 1980 році ВООЗ офіційно оголосила про повне викорінення хвороби. Високий рівень колективної імунізації унеможливив подальше поширення вірусу.
Відсутність вакцинації веде до смерті від кашлюку, дифтерії й правця
Кашлюк є смертельно небезпечним для немовлят, оскільки може викликати апное (тимчасову зупинку дихання) та призвести до летальних випадків. До впровадження обов’язкової вакцинації кожна десята інфікована дитина помирала, а зараз кількість випадків зменшилася у 150 разів. Проте навіть сьогодні кашлюк щороку забирає 160 000 життів, переважно дітей до одного року. В Україні у 2024 році зареєстровано 6073 випадки кашлюку за вісім місяців. Це число майже у 22 рази більша, ніж за аналогічний період минулого року.
За інфікування дифтерією в невакцинованих людей без належної допомоги летальність становить 29%. Також є висока ймовірність інвалідності.
Якщо у неонатальний період (від народження до закінчення повних 28 діб життя) у дитини виникає правець, то ймовірність летальності – 80%. У випадку, коли мати дитини вакцинована, ймовірність захворіти у новонародженого на 88% нижча. Також за таких умов перебіг захворювання буде легшим, а смертність знижуються на 92%.
А оскільки правець не передається від людини до людини, то колективного імунітету від нього не існує, і вакцинація — єдиний спосіб захиститися від цієї хвороби.
Пам’ятайте: до початку вакцинації у віці двох місяців захист новонародженого від кашлюку, дифтерії та правця повністю залежить від матері й того, чи вакцинована вона проти цих хвороб.
А загалом, кожна дитина в Україні має отримати щеплення проти десяти небезпечних інфекцій за Національним календарем профілактичних щеплень: проти гепатиту B, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту та гемофільної інфекції типу B. https://tinyurl.com/bdd9jtm2
Вакцинуватися мають і дорослі. Наприклад, проти правця та дифтерії треба робити ревакцинацію кожні 10 років.
Якщо ви пропустили планове щеплення, зверніться до свого сімейного лікаря – він складе для вас індивідуальний графік вакцинації
